Домашнє завдання

Для учнів 11 класу: Уважно прочитайте текст і виконайте до нього завдання


РАДІСТЬ ДУШІ
Тимко взявся за косу і хотів шаркнути нею по траві, але потім озирнувся, щоб глянути ще раз, чи вже далеко відійшла Орися. І коли він побачив її, щупленьку, босоногу, одиноку, беззахисну і довірливу, як голубка у своїй любові, то перший раз у житті від­чув, як хвилюючим болем застукотіло його серце, і щось ласкаве, тепле, як ті світлі сльози, що він їх змив поцілунком з личка коханої, покотилося йому в душу, і кров забухала швидше, груди задихали вільніше, і, розтираючи рукою малий гарячий клубок, що підступав до горла, Тимко подумав, що він тепер не одинокий і що йому є для чого жити на світі.
Із цієї хвилини все те, що він бачив навколо себе, чув і відчу­вав, повнилося для нього новим змістом: йому ніби вставили інші очі, і він ними бачив тепер те, чого раніше не помічав, йому ніби підмінили душу, і він тепер відчував те, про що раніше й не дога­дувався. Навіть звуки він сприймав по-іншому,
Він косив повагом, раз за разом махаючи і майже не відчува­ючи коси в руках. Раніше з кожним її рухом, переставляючи босі ноги по скошеній щіточці трав’яного прикоріння, Тимко відчував холодну і липку в’язь лугової землі, і почуття це було неприєм­ним, тепер же земля під ногами була тепла, ласкава, як дихання паруючої ріки. Трава, яка здавалася йому раніше стальною, дзве­нючою, як щось неживе, тепер розступалася перед ним прозоро- зеленою морською хвилею, як перед молодим богом, розкрива­ючи те, що раніше приховувала: всю свою потаємну красу. Він бачив, що зверху вона суха і колишеться навіть без вітру, а при самій землі, між стеблинками, притаїлися росинки і яскраво поблискують.
Хвилинами його брав жаль, і він стримував косу, щоб не пору­шити тієї затаєної краси. «Я не знаю, чи там угорі наді мною є життя, але я добре бачу, що вся краса тут, на землі»,— розду­мував він. Потім знову став косити, докоряючи сам собі в душі за те, що він милується і все ж нищить цю красу.
Але одного разу на новому розгоні він зупинив косу і, кинувши її на землю, присів навпочіпки і обережно, лагідно розгорнув паль­цями густий кущик трави: у зеленому затишному храмі, вся пере­плетена золотими нитками сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця — ромашка, і те, що вона така прекрасна, і те, що її так звати, зачарувало його, і він, присівши, дивився на неї, не зводячи очей, усміхаючись, як до гарненького маляти, і все шепотів: «Невісточка, невісточка»,— і йому хотілося дотор­кнутися до неї хоч пальцем. Але він утримався, щоб не збити з неї росички, не зняти дорогої краси, дарованої природою. Він так і залишив квітку разом із густим кущиком трави в її зеле­ному храмі і, обережно обкосивши, пішов далі (За Г. Тютюнни­ком; 435 слів).

Докладно перекажіть текст, доповнюючи його висловленням власного ставлення до Тимка.
Мовний аналіз тексту

      Тлумачення слів.
Шаркати — терти, шкребти по якійсь поверхні, утворюючи шарудіння, шерхіт. Навпочіпки — зігнувши ноги в колінах і три­маючись на пальцях ніг.
      Добір синонімів.
Потаємний — тайний, таємничий, потайний, прихований притаєний, затаєний, схований, укритий [вкритий], закритий, замаскований.
Озирнутися — глянути, побачити,


Немає коментарів:

Дописати коментар